Розірвання шлюбу в односторонньому порядку

Згідно ст. 104 Сімейного кодексу України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2947-14#n507

Право на пред’явлення позову про розірвання шлюбу передбачено ст. 110 СК України.

Ч.1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено ст.112 СК України.

1. Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
2. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Якщо ви вирішили розірвати шлюб без згоди іншого з подружжя, зверніться за допомогою до фахівця у галузі сімейного права або, скориставшись ресурсами в мережі Інтернет, розпочніть готувати позовну заяву про розірвання шлюбу в односторонньому порядку.  До її написання слід підходити виважено й серйозно.

 Позовна заява має відповідати вимогам, передбачених ст. 175-177 ЦПК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328)

Процедура розірвання шлюбу без згоди однієї сторони

• отримання консультації;
• підготовка необхідних документів для подання до суду (позовна заява подається до суду в 3-х примірниках);
• сплатити судовий збір;
• подання позову до суду (за місцем проживання відповідача);
• з’явитися на засідання, щоб підтримати позов;
• отримання судового рішення.

Права подружжя при розірванні шлюбу

Під час розірвання шлюбу в односторонньому порядку і судового розгляду справи чоловік та дружина мають однаковий обсяг прав, що гарантується Сімейним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6120

Ст. 60 Сімейного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2947-14#n315

До спільної сумісної власності відносять: квартири, житлові й садові будинки; земельні ділянки й насадження на них, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, накопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, що належні подружжю.

Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2947-14#n507

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Процедура розірвання шлюбу подружжя, що має малолітніх або неповнолітніх дітей

Згідно ч. 1ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Розірвання шлюбу подружжя, які мають малолітніх або неповнолітніх дітей, через суд є можливим , згідно з позовною заявою, поданою однієї зі сторін.

Відповідно до ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2947-14#n524